22 січня – День Соборності України

Щороку 22 січня в Україні відзначається День Соборності. Це свято символізує єдність українських земель і відіграє значну роль в історії нашої держави.

Ідея соборності бере свій початок від об’єднання давньоруських земель навколо князівського престолу в Києві, а її філософське коріння сягає часів Візантії. Протягом віків її практичним втіленням займались українські гетьмани Богдан Хмельницький, Іван Мазепа, Петро Дорошенко, Пилип Орлик.

Заповітна мрія здійснилася лише на початку XX століття. Видатні вчені та історики світового рівня Володимир Винниченко та Михайло Грушевський стали авторами законодавчих актів Української Народної Республіки.

22 січня 1919 року було проголошено Акт Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки в єдину соборну державу.

За рік до цього, 22 січня 1918 р., відбулася ще одна знакова подія – прийняття IV Універсалу УЦР, яким проголошувалася повна незалежність Української Народної Республіки.

22 сiчня 1919 року на Софіївській площi, бiля пам’ятника гетьману Богдану Хмельницькому, у присутностi десяткiв тисяч киян лiдери УНР і повноважна делегація ЗУНР заявили про свiй непохитний намiр збудувати єдину соборну Українську державу.

Задзвонили срібні дзвони в Україні,

Аж по світі по широкім стало чути:

«Зустрічайте Воскресіння день! Віднині

Навік-віки Україні вільній бути!»

Зашумів відвічний Київ прапорами,

Розлилась народу повідь по Подолі,

На майдані, на Софійськім, з корогвами

Зустрічала Україна свято волі.

 «Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України – Західноукраїнська Народна Республіка (Галичина, Буковина, Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка», – йшлося у зачитаному в центрі столиці універсалі.

Після цього відбувся молебень та урочистий парад українських військ. А наступного дня Акт Злуки майже одностайно був ратифікований Трудовим конгресом України.

На жаль, це об’єднання виявилось нетривким, і невдовзі історія розпорядилась так, що окремі частини українських земель знову опинились у складі різних держав. А методи, якими було здійснене нове об’єднання «сходу» і «заходу» у 1939 році, полишили в думах мільйонів українців незагоєні рани.

У роки радянського тоталітарного режиму проголошення незалежності УНР і День Соборності не відзначали. Перше офіційне та масштабне святкування відбулося лише у 1939 році в столиці Карпатської України –  місті Хуст. На той час ці землі перебували у складі Чехословаччини, а День Соборності став найбільшим масовим заходом українців за 20 років. Під синьо-жовтими прапорами на демонстрацію вийшло понад 30 тисяч українців.

Офіційно в Україні День Соборності на державному рівні відзначається з 1999 року.

Головною традицією у цей день стало створення «живого ланцюга» єднання. Вперше така масова акція відбулася 22 січня 1990 року. Тоді понад мільйон людей, узявшись за руки, утворили безперервний ланцюг від Києва до Львова. Акція стала яскравим проявом єдності, прагнення українського народу до свободи.

Наприкінці 2000-х рр. традиція створення «живих ланцюгів» почала відроджуватися. У Києві щорічно влаштовують «живий ланцюг» уздовж моста Патона між правим та лівим берегами, таким чином символізуючи об’єднання Сходу та Заходу України. На знак поваги до свята в інших містах українці також долучаються до цієї традиції, стаючи частинкою одного живого ланцюга і утверджуючи єдність однієї великої нації.